*** Зерно, що впало, край дороги За мить підбере сатана І до своєї занесе барлоги І того плоду вже нема Так само те, що впало На каменистий, сухий ґрунт Плоду доброго не дало, Ще між людьми існує бунт. + Ще інші, сіяні між терна - Це ті, що чули слово, Але віддача їх мізерна - Немає плоду знову. Останні в добру землю впали І в сотню раз принесли плід - Старання марно не пропали, Хоч на чолі з’явився піт. Цю притчу слухали усі - У кого є і голова, і вуха, - Але доступно мило всім Святого хто приймає Духа.
top of page
bottom of page