РУХ ЗА ПРОЦВІТАЮЧУ                                УКРАЇНУ

Управління - У - ПРАВО -ЛІННЯ ; У - ПРА - ВОЛЯ - ІННЯ . 

                                                                                             

                                                                  Без права і волі, нема управління!

             

    Звичка, що залишилась нам від радянських часів, управляти прямолінійно, вертикально та адміністративно, планувати  розвиток, від досягнутого,  вже стає фатальною, оскільки загрожує відставанням від світу не на п’ятирічку, а на цілу епоху. І якщо «волі» до «управління» у нас завжди вистачало: «Партія, дай порулити!», то, що до володіння «правом», в сенсі, правилами ефективного управління, завжди були проблеми, особливо, сьогодні.

         Управління здійснюється шляхом прийняття управлінських рішень, які обов’язково мають бути спрямовані на зменшення розбіжностей між тим, «як є» і тим, «як має бути».  Але ж ми завжди дуже приблизно знали, «як є» і зовсім не уявляли, «як об’єктивно має бути».

       Тож, очевидно, настав час переходити в управлінні від «прийняття вольових рішень на підставі припущень силою людських характерів» до «прийняття технологічних рішень на підставі фактів у відповідності до певних технологічних методів і процедур».

      Більше того, оскільки цифрові технології дають нам можливість «думати зі швидкістю світла», то з’явилася можливість значну кількість управлінських рішень перекласти «на плечі машин», різко зменшивши суб’єктивний вплив на них «людського фактору».

         З цієї причини сучасний менеджер, повинен обов’язково опанувати технологією системного мислення, а не лише  різними «гаджетами» та їх програмуванням.  МИСТЕЦТВО УПРАВЛЯТИ будь чим це, перш за все, мистецтво системно та функціонально мислити у відповідності до темпів змін навколишнього світу.

        Щоб ефективно управляти складними об'єктами (будь – то: країна, місто, виробниче підприємство або комерційна компанія), сьогодні необхідно використовувати "проактивні" (випереджальні) методи керування. Але, щоб успішно здійснювати таке керування  завжди треба знати «як має бути?», а для цього не обійтись без системного функціонального моделювання та інших технологій, які дозволяють використовувати нові знання, поповнюючи ними наш інтелектуальний депозитарій, для пошуку і знаходження  креативних, інноваційних рішень.На різних рівнях управління: стратегічному, тактичному, оперативному, кризовому, очевидно, треба створювати відповідні ситуаційні чи ситуативні управлінські центри.

        Таким чином, можна стверджувати, - сучасний «управлінець» повинен  володіти трьома концепціями керування:

    -"випереджально-стратегічною", щоб заздалегідь передбачати нові «проривні» рішення, здатні давати якісно нові результати;

    -"мобілізуючою антикризовою", концепцією перехідних періодів, оскільки навіть перехід на новий виріб чи технологію, може означати керування, по суті, в штучно створеній кризовій ситуації, тому що маючи той самий ресурс необхідно зберегти організаційну і економічну стабільність;

        -"гомеостатичною" концепцією керування, коли окремі управлінські функції можна передоручати  аутсорсінговим центрам ( власникам "Хмарних технологій"), оскільки вони можуть більш оперативно і дешево виконувати "рутинні" операції за допомогою  ЕРПИ-технологій в автоматизованому режимі.

      Майбутнім лідерам, котрі готуються керувати країною, необхідно зосереджуватись не на риториці «красивих гасел», а, в першу чергу,  на вмінні системно та масштабно мислити, сприймати та підтримувати нові ідеї, які сприяють всебічному успішному розвитку суспільства.

                   УСПІШНО УПРАВЛЯТИ – ЗНАЧИТЬ, ПЕРЕДБАЧАТИ.