РУХ ЗА ПРОЦВІТАЮЧУ                                УКРАЇНУ

Грошовою оцінкою діяльності господарюючого суб'єкта є дохід. З ростом цього показника з'являються: перспектива подальшого розвитку фірми, розширення виробництва і збільшення обсягів випуску товарів / послуг. Для максимізації прибутку і визначення оптимального обсягу випуску продукції в менеджменті застосовується граничний аналіз. Оскільки прибуток не завжди має позитивну тенденцію до зростання випуску товарів / послуг, тому вигідне становище справ на фірмі може бути досягнуто, коли граничний дохід не перевищує граничні витрати.

Прибуток

Всі кошти, які надходять на рахунок підприємства протягом конкретного періоду часу до сплати податків, іменуються доходом. Тобто при продажу п'ятдесяти одиниць товару за ціною 15 грн. господарюючим суб'єктом буде отримано 750 грн. Однак, щоб запропонувати на ринку свою продукцію, підприємством були придбані деякі фактори виробництва та затрачивались трудові ресурси. Тому кінцевим результатом підприємницької діяльності вважається показник прибутку. Він дорівнює різниці сукупного доходу і загальних витрат.

Граничний дохід

З такої елементарної математичної формули слід, що максимальні значення прибутку можуть досягатися при зростанні доходу і зниження витрат. Якщо ситуація складається в зворотному порядку, тоді підприємець зазнає збитків.

Види доходів

Для визначення прибутку використовувалося поняття «загальний дохід», який порівнювався з таким же видом витрат. Якщо згадати які бувають витрати і врахувати факт порівнянності двох показників, то неважко здогадатися, що з вигляду витрат фірми існують аналогічні форми доходів.

Сукупна виручка (TR) розраховується як добуток ціни блага і обсягу проданих одиниць. Використовується для визначення загального прибутку.

Граничний дохід є додатковою грошовою сумою до сукупного доходу, отриманого від реалізації однієї додаткової одиниці блага. Позначається у світовій практиці як MR.

Граничний дохід дорівнює

Середня виручка (AR) показує кількість грошових коштів, які дістаються підприємству від продажу однієї одиниці продукції. В умовах досконалої конкуренції, коли ціна на товар залишається незмінною при коливаннях обсягів реалізації, показник середнього доходу дорівнює ціні цього блага.

Приклади визначення різних доходів

Відомо, що фірма продає велосипеди по 1000 грн.  В місяць випускається 30 шт. колісних транспортних засобів.

Сукупна виручка становить 1000 х 30 = 30000 грн.

Середній дохід визначається з відношення загальної виручки до обсягу випущеної продукції, тому при незмінній ціні на велосипеди, AR = 1000грн.

У прикладі відсутня інформація про різну вартість продукції, що випускається. В такому випадку величина граничного доходу тотожна середньої виручки і, відповідно, ціною одного велосипеда. Тобто, якби підприємство вирішило збільшити випуск колісних транспортних засобів до 31, при незмінній вартості додаткового блага, тоді MR = 1000 грн.

Граничний дохід фірми

Але на практиці жодної галузі не притаманні риси досконалої конкуренції. Така модель ринкової економіки є ідеальною і служить інструментом в економічному аналізі.

Тому розширення виробництва не завжди позначається на зростанні прибутку. Це пов'язано з різною динамікою витрат і тим, що збільшення випуску продукції тягне за собою зниження ціни на її реалізацію. Пропозиція підвищується, попит зменшується, як наслідок, ціна теж знижується.

Наприклад, збільшення випуску велосипедів з 30 шт. до 31 шт. в місяць спричинило зниження ціни товару з 1000 грн. до 900 грн.  Тоді граничний дохід фірми склав -2100 грн.:

TR1 = 1000 * 30 = 30000 грн.;

TR2 = 900 * 31 = 27900 грн.;

TR2-TR1 = 27900 -30000=-2100грн.

Оскільки приріст доходу виявився негативним, отже, збільшення прибутку не буде і підприємству краще залишити випуск велосипедів на рівні 30 штук в місяць.

Середні і граничні витрати

Для отримання максимальної вигоди від господарської діяльності в менеджменті застосовують підхід визначення оптимального обсягу випуску продукції, заснованого на зіставленні двох показників. Це граничний дохід і граничні витрати.

Відомо, що нарощуючи обсяги виробництва, зростають витрати на електроенергію, заробітну плату і сировину. Вони залежні від кількості виробленого блага і називаються змінними витратами. На початку виробництва вони значні, і з ростом випуску товарів їх рівень зменшується, завдяки ефекту економії на масштабах. Сума постійних і змінних витрат характеризує показник загальних витрат. Визначити кількість коштів, вкладених на виробництво одиниці блага, допомагають середні витрати.

Граничні витрати дозволяють побачити, скільки буде потрібно витратити фірмі засобів, щоб провести додаткову одиницю товару / послуги. Вони показують ставлення приросту загальних економічних витрат до різниці обсягів виробництва.

МС = ТС2-ТС1 / Обем2-Об'ем1.

Порівняння граничних і середніх витрат необхідно для коригування обсягів випуску. Якщо розраховується доцільність збільшення виробництва, при якому граничні вкладення перевищують середні витрати, тоді економістами дається позитивну відповідь на заплановані дії керівництва.

Золоте правило

Яким чином можна визначити максимальну величину прибутку? Виявляється, досить зіставити граничний дохід з граничними витратами. Кожна одиниця виробленого блага збільшує загальний доход на величину граничної виручки і загальні витрати на розмір граничних витрат. Поки граничний дохід перевищує аналогічні витрати, тоді продаж додатково виробленої одиниці продукції буде приносити господарюючому суб'єкту вигоду і прибуток. Але як тільки почне діяти закон спадної віддачі і граничні витрати перевершать граничний дохід, тоді приймається рішення зупинити випуск продукції на обсязі, при якому дотримується умовою МС = MR.

Величина граничного доходу

Подібне рівність є золотим правилом визначення оптимального обсягу випуску, але воно має одну умову: ціна блага повинна перевищувати мінімальне значення середніх змінних витрат. Якщо в короткостроковому періоді виконується умова, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам і ціна продукції перевищує середні загальні витрати, тоді настає випадок максимізації прибутку.

Приклад визначення оптимального обсягу випуску

Як аналітичного розрахунку оптимального обсягу взяті вигадані дані, які представлені в таблиці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

​

Як видно з даних таблиці, підприємству властива модель недосконалої конкуренції, коли з ростом пропозиції ціна на продукцію зменшується, а не залишається незмінною.

Дохід розрахований як добуток обсягу на вартість блага. Сукупні витрати були відомі спочатку і після розрахунку доходу допомогли визначити прибуток, яка є різницею двох величин.

Загальний граничний дохід

Граничні величини витрат і доходу (останні дві колонки таблиці) розраховувалися як приватна різниці відповідних валових показників (доходу, витрат) на обсяг. Поки випуск підприємством становить 40 одиниць товару, спостерігається максимальний прибуток і граничні витрати покриваються аналогічними доходами. Як тільки господарюючий суб'єкт збільшив обсяги випуску до 50 одиниць, відбулося умова, при якому витрати перевищили дохід. Таке виробництво стало невигідно підприємству.

Загальний, граничний дохід, а також інформація про вартість блага і валових витратах сприяли виявленню оптимального обсягу випуску продукції, при якому спостерігається максимальний прибуток.

​

​

​

​

​