РУХ ЗА ПРОЦВІТАЮЧУ                                УКРАЇНУ

Кожен з нас постійно стикається з поняттям того, що собою являє рівень життя населення. Відчути це можна, як то кажуть, на власній шкурі. Давайте спробуємо розібратися, які ж основні фактори, що впливають на рівень і якість життя населення в сучасному світі.

Що таке рівень життя населення?

Почнемо, мабуть, з самих азів. Передбачається, що статистика рівня життя населення відображає, так би мовити, можливість кожного індивіда в суспільстві дозволяти собі використання деяких матеріальних благ. 

Іншими словами, в цьому питанні практично всі зводиться тільки до грошей. Як то кажуть, гроші - бруд, але без них не проживеш.

Ось тут з економічної точки зору рівень життя населення можна відстежити на прикладі доходів і витрат, а також залишається між ними різниці.

Напевно, немає потреби пояснювати, що мінусове сальдо свідчить тільки про те, що людина фактично не покриває витратні статті і постійно знаходиться в боргової залежності (в першу чергу від держави). Основні показники: доходи і рівень життя населення

Давайте тепер звернемо увагу на першочергові витрати, які є пріоритетними в будь-якій державі.

Жити десь треба?

Їсти щось потрібно?

Одягатися в щось треба?

Такі питання аналіз рівня життя населення виділяє в першу чергу. Але ж так воно і є. Посудіть самі, витрати на оплату комунальних послуг, харчування та придбання одягу є найвищими. Інша справа, що такі витрати сумірні, скажімо, з заробітними платами або тими ж допомогою з безробіття, пенсіями і т.д.

Західна Європа в цьому відношенні є досить лояльною по відношенню до населення. Оцінка рівня життя населення говорить про те, що на ту ж оплату комуналки йде не більше однієї третини доходів. Кошти, що виділяються на харчування, знаходяться десь в тому ж діапазоні, хоча можуть досягати і половини або більше. Все одно, якщо оцінити різницю, людина в будь-якому випадку залишається в плюсі. Підвищення рівня життя населення здійснюється за рахунок зусиль самої держави, а не окремого індивіда, що входить до складу товариства.

Харчування і інші матеріальні блага Тепер кілька слів про те, що передбачає статистика рівня життя населення в плані витрат на харчування, які є основними.

Для розгляду цього питання можна в якості прикладу привести ту ж Німеччину, де ще до створення зони Євросоюзу можна було запросто в місяць витрачати на їжу близько 600 марок. І це за умови, що мінімальна допомога по безробіттю становила 800 марок.

Пенсіонери, так взагалі, найбагатший прошарок населення.

Наприклад. якщо на німецьких дорогах зустрінеш крутий «мерс», можна зробити висновок, що це або російський, або турків, або пенсіонер. Пенсіонери, до речі, навіть за дешевими магазинами типу ALDI або Penny Markt не ходять. Найчастіше доходи і рівень життя населення в плані саме цього прошарку дозволяють пенсіонерам постійно «отоварюватися» в супермаркетах типу Kaiser's, куди і рядовий німець не завжди піде через дорожнечу продуктів (в основному м'яса, свіжих овочів і фруктів).

Комунальні послуги

Не менш важливою в будь-якій державі є і видаткова частина на оплату комунальних послуг. Якщо в якості прикладу знову ж взяти Німеччину, виходячи з середньостатистичної зарплати, витрати не перевищуватимуть однієї третини.

А що говорити про Східну Європу, де оплата за комуналку часто знаходиться на рівні розміру мінімальної зарплати або пенсії, гарантованої державою?

Відверто кажучи, іноді складається враження, що народ спеціально хочуть загнати в труну (що, до речі, підтверджується негласними цілями масонських лож по скороченню чисельності населення планети).

Як вже було сказано вище, в тій же Україні в зв'язку з нестачею газу і вугілля на опалювальний період можна запросто спрогнозувати енергетичний колапс, який трапиться в осінньо-зимовий період. Гаразд би електроенергія була дешевшою. Так ні. Якщо не використовуєш газ, значить, грієшся електроприладами, а за це треба платити, і платити чимало. Загалом, замкнуте коло. Відповідно, оплата комунальних послуг в плані порівняння дохідної та видаткової частини бюджету кожного жителя все одно залишається досить високою. В даному випадку зростання рівня життя населення саме в плані комфортного використання коштів, які залишаються після всіх обов'язкових виплат, прогнозуватися не може взагалі. Адже зрозуміло, що якщо левова частка бюджету йде тільки на це, для нормального існування (їжа, одяг і т.д.) того, що залишиться, явно мало.

Втім, досить вагому і вельми негативну роль відіграє і підвищення тих же тарифів ЖКГ без відповідного підвищення рівня зарплат і пенсій. Згодом в державах з проблемною економікою може скластися ситуація, коли витрати на обов'язкові виплати просто перевищать мінімальний дохід, гарантований державою.

Що ж тоді говорити про підвищення рівня життя населення?

Заробітні плати

Рівень і якість життя населення будь-якої країни можна оцінити ще й за середніми або мінімальних зарплат і пенсій. На жаль, ситуація в світовій практиці така, що є самодостатнім в плані доходів такого типу відчуває себе населення так званих розвинених країн, перш за все, США і Західної Європи. 

Тут мінімальні, гарантовані державою заробітні плати і пенсії такі, що можна взагалі ні про що не турбуватися. Правда, поки не відомо, як на цьому відіб'ється прийдешній «ідеальний шторм» у вигляді світової кризи, який, на жаль, вже не за горами. Судячи з обвалів світових фондових бірж, фінансовий апокаліпсис неминучий. А ось навіть з мінімальними зарплатами для населення і фактично підготовленими в нього увійдуть Росія і Китай, Україна.

Звичайно, особливо високим не назвеш рівень життя населення. Економіка ж, навпаки, особливо в галузі енергетики в Українї, а також виробництво в Китаї витримають будь-який удар.

Податки

Статистичні рівні життя населення при аналізі виходячи з результатів порівняння в різних країнах показують, що і системи оподаткування дають досить часті збої. 

Не кажучи вже про стандартні податки для населення, окремо варто торкнутися теми приватного бізнесу. Чомусь на пострадянському просторі його душать усіма можливими і неможливими способами. Для прикладу, в тій же Голландії в сільськогосподарській галузі державі належить всього 4% сектора. Так подивіться, приватники з Нідерландів забезпечують продуктами і квітами мало не весь світ. Ясна річ, що при такому положенні держава намагається застосовувати гнучкі податкові схеми, які тільки сприяють розвитку приватного малого та середнього бізнесу. До речі сказати, така практика прийнята в більшості цивілізованих країн.

Основні рівні життя населення на прикладі деяких країн

Якщо проаналізувати дані про те, яким є найбільш високий рівень і якість життя населення, за останніми рейтингами можна відзначити всі країни Бенілюкс, Швецію, Швейцарію, Данію, Норвегію, Канаду, США і Австралії. 

До речі, саме Австралія очолює десятку. Якщо не брати до уваги США, ситуація з лідерством Канади і Австралії пояснюється досить просто. Справа в тому, що ці країни найбільше орієнтовані на сільськогосподарське виробництво і мають досить великі неосвоєні території.

Саме тому держава всіляко сприяє їх заселення та створення потім фермерських господарств, які в подальшому зможуть забезпечити не тільки потреби внутрішнього ринку, а й дати чималу частку в експорті. Само собою зрозуміло, що експортні операції і доходи від них рівень життя населення тільки підвищують. Найцікавіше полягає в тому, що це стосується країн в цілому. Звичайно, рівень життя населення регіону або якійсь області може відрізнятися, але ця різниця ні в якому разі не впливає на показники в цілому і не має порядкових відмінностей. Знецінення внутрішньої валюти

Внутрішні і зовнішні курси національних валют теж грають важливу роль. Хоча в світовій економіці все і прив'язане до американського долара, найбільш стабільними валютами вважаються фунти стерлінгів, долари Австралії, крони північноєвропейських країн і валюти африканських і близькосхідних країн-експортерів нафти.

На жаль, часто держава проводить абсолютно безглузду політику по відношенню до національної валюти, що в підсумку знижує рівень життя населення. Подивіться знову ж на Україну. З часу так званої «революції» гривня знецінилася більш ніж в два рази, а мінімальні доходи на душу населення залишилися колишніми. Комуналка подорожчала неймовірно, ціни на продукти виросли втричі.

Що ж тоді говорити про рівень життя? Зрозуміло, що практично 95% населення живе за межею бідності. 

Кредитні позики і депозити

Банківський ринок в світі сьогодні теж дуже нестабільний. Якщо взяти за приклад Україну, жаби, банки просто не в змозі виплатити людям депозитні вклади. Справа навіть не в самих банках. Державний Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має такий дефіцит бюджету, що його жоден зовнішній кредит покрити не здатний. Крім того, сама держава тут надходить дуже хитро. Виплаті підлягають суми не більше 200 тисяч гривень. Все що більше, на жаль, потенційний вкладник просто втрачає. А якщо подивитися, якими темпами відбувається обвал національної валюти, то навіть на момент виплати (якщо така і відбудеться) в тому ж доларовому еквіваленті людина отримає копійки.

Зручно державі? Дуже!

Що стосується кредитів, світовий ринок «ожив» тільки недавно. Після глибокої депресії, пов'язаної з останньою кризою, світова економіка тільки почала потихеньку «відтавати».

Чи надовго?

Зараз гряде щось жахливе. Не дивно, що банки якщо і дають кредити, намагаються убезпечити себе високими процентними ставками і іпотечними заставами у вигляді ліквідної нерухомості. Якщо порівняти ту ж Західну Європу з нами, там ставки по кредитах відрізняються на порядок. Знову ж в Німеччині можна взяти кредит у якого-небудь державного банку на розвиток бізнесу під 4% річних років на десять. При цьому протягом цього терміну ніхто вас і не чіпатиме (як правило, договори такого типу передбачають виплату в кінці терміну). А спробуйте оформити подібний кредит на пострадянському просторі. Мало того що чим більше термін, тим вище ставка (на рівні 40% річних, а в перерахунку з комісіями і одноразовими виплатами і того більше), так ще й протягом усього часу вам будуть телефонувати банківські працівники з вимогою погашення боргу. Може бути і того гірше. З'являються колекторні фірми просто так від вас не відстануть. Це вже свого роду узаконений на рівні держави рекет. Інакше це не назвеш. Деякі експерти беруть до уваги ще й зовнішні борги держав. Якщо подивитися на ситуацію в Європі, в переддефолтному стані знаходяться Греція і Україна. Навіть домовленості про списання частини зовнішнього боргу (рестуктірізація) на перевірку виявляється всього лише тимчасовою віддушиною, оскільки за умовами договорів зовнішні приватні кредитори хоч і дають відстрочку погашення боргу, все одно в подальшому нічого не втратять (а може, навіть і збільшать свій прибуток за рахунок спеціальних винагород за рахунок зростання економіки залежних країн)

Чого варто боятися? 

Наостанок варто відзначити, що рівень життя населення пов'язаний не тільки з макроекономічними показниками. Одне з головних переваг можна віддати і настроям в суспільстві. Правду ж кажуть, що можна бути жебраком, але щасливим. Саме тому в першу чергу варто побоюватися втрати віри як в Бога, так і в себе. Як відомо, віра в усіх її проявах завжди була тією рушійною силою, яка допомагає людині виживати в будь-який, здавалося б, самої безвихідній ситуації. Звичайно, матеріальні блага, що забезпечують комфортне існування, теж з рахунків скидати не можна. Адже, як відомо, на голодний шлунок про високий якось не думається. Але і тут варто звернутися до народної мудрості, яка стверджує, що не варто сподіватися тільки на Бога, а й самому не схибити доведеться, адже «під лежачий камінь вода не тече». Напевно, вже зрозуміло, що в сучасному світі і на державу, покликану забезпечити соціальний захист будь-якого свого громадянина, за великим рахунком розраховувати теж не доводиться. А жаль. Крім усього іншого, потрібно звернути увагу навіть на глобальні, фінансові кризи. Це дрібниці, порівняно з військовими конфліктами і протистояннями. Як уже зрозуміло, дехто (не показуватимемо пальцем в сторону Штатів) непогано на цьому заробляє. Якщо подивитися на ситуацію навколо того ж зовнішнього боргу США, який досяг сотень трильйонів доларів, продаж або постачання зброї в «гарячі» регіони є спробою стабілізувати власну економіку. Був, правда момент, коли США спробували застосувати метод «всім, кому я повинен, я прощаю», але у випадку з Китаєм, перед яким борг США є максимальним, такий варіант не пройшов. Звичайно, рівень життя населення особливо не знижується, але така ситуація підтримується звичайним роздуванням підтримки долара як світової валюти. Насправді ж все частіше в світі фігурують чутки про те, що у Штатів золотовалютних резервів немає. Так що рано чи пізно вся ця брехня з підтримкою долара вихлюпнеться назовні. Ось тоді-то населення Америки з її голлівудськими мріями заспіває по-іншому. Для них це стане ще більшою катастрофою, ніж всі часи Великої депресії.

А нам що?

Нам-то і не звикати. Як то кажуть, прорвемося. Бувало й гірше. Власне, слов'янам і світові кризи за великим рахунком і не страшні. Адже жили ж і живемо. Спробуй нас чимось здивуй! Це пещені американці чи німці загнуться в перший же день кризи, а нам не звикати. Жили, живемо і будемо жити! Т

ак що, як то кажуть, рано ще опускати руки, оскільки слов'яни, якщо взяти всю історію, справлялися і не з такими труднощам.

​

​